Відомо, що багато в психіці і поведінці дитини генетично запрограмоване. В останні роки фахівці в області психології раннього віку приділяють велику увагу так званому феномену прихильності, під яким розуміється вміння дитини встановлювати емоційні, а згодом і соціальні контакти. Це вміння дозволяє людині адаптуватися до навколишнього життя, є основою дружніх і родинних зв’язків, любові до свого дому, сім’ї, народу, батьківщині. Ознаки надійної прихильності дитини такі:
1. Об’єкт прихильності може краще за інших заспокоїти дитину.
2. Дитина звертається за розрадою до об’єкта прихильності частіше, чим до інших дорослим.
3. У присутності об’єкта прихильності дитина рідше відчуває страх.
У нормальних умовах, природно, в ролі такого об’єкта виступає мати, найближча людина для малюка. Але при неправильному поводженні матері феномен прихильності у дитини не розвивається. Як би не включається якась комп’ютерна програма. У нього не формується здатність встановлювати тісні, глибинні емоційні зв’язки зі світом, і, якщо на це не вплинути, він може на все життя втратити здатність по-справжньому любити, дружити, бути відданим, милосердним, співчувати, жертвувати.
Феномен прихильності формується на першому році життя дитини. Тому саме від поведінки матері в цей період залежить дуже і дуже багато. Її поведінка повинна бути доброзичливим, спокійним, впевненим, врівноваженим, без істеричних сплесків.
Педагог-арттерапевт, член правління Російського дитячого фонду Тетяна Шишова